+38 (057) 781-12-60
+38 (095) 479-79-09

Правомерно ли лишение плательщика НДС права на налоговый кредит в случае, когда поставщики (продавцы) не декларируют и/или не уплачивают НДС по операциям с таким плательщиком?

Податковим органом була проведена планова виїзна перевірка. В акті перевірки зазначено, що підприємством завищено податковий кредит у зв’язку з тим, що:

– суми ПДВ, що включались до податкового кредиту, були обчислені з вартості товарів, що придбавались у юридичних осіб, які не задекларували відповідні суми ПДВ та не сплачували ПДВ до Державного бюджету;

– суми ПДВ, включені до податкового кредиту, були обчислені з вартості товару, що придбаний у юридичної особи, щодо якої почеркознавчим дослідженням встановлено, що підписи в графі «керівник підприємства» від імені директора в податкових деклараціях з ПДВ та додатках 1 і 5 до декларації з ПДВ виконані не фактичним директором, а іншою невстановленою особою.

Чи є висновки податкового органу правомірними?

Податковий орган як орган державної влади зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стосовно права платників на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатись на неправомірність включення платником податків суми ПДВ до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України (або на норми Закону «Про податок на додану вартість», якщо нарахування здійснюються за операціями, що були здійснені під час дії цього Закону).

У Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників ПДВ права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника ПДВ не декларують та/або не сплачують ПДВ за тими ж операціями.

Така правова позиція підтверджується і судовою практикою, що була вироблена ще до набрання чинності ПКУ. Суди виходять з того, що порушення податкового законодавства, допущені контрагентом платника податків (як, наприклад, несплата суми ПДВ до бюджету, неподання податкової звітності, заниження своїх податкових зобов’язань тощо), не можуть бути підставою для позбавлення права на податковий кредит. Покупець не несе відповідальності за продавця. Так, Верховний Суд України у постанові від 01.06.2010 р. у справі № 21-573во10 визнав висновок Вищого адміністративного суду України про те, що відшкодуванню ПДВ підлягають лише суми, фактично сплачені до бюджету, помилковим. Якщо контрагент не виконав своїх зобов’язань зі сплати податку, то це повинно спричинити негативні наслідки саме щодо нього і не може бути підставою для позбавлення платника податків права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, висновок податкового органу про завищення податкового кредиту у зв’язку з тим, що суми ПДВ, включені до податкового кредиту, були обчислені з вартості товарів, що придбавались у юридичних осіб, які не задекларували відповідні суми ПДВ та не сплачували ПДВ до Державного бюджету, є незаконним та неправомірним.

Стосовно другої підстави для невизнання права підприємства на податковий кредит в результаті проведеної почеркознавчої експертизи, то знову ж таки жодна норма ПКУ (та й Закону «Про податок на додану вартість» також) не передбачає, що платники ПДВ позбавляються права на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) на користь постачальника, податкові декларації з ПДВ якого були підписані особою, що не є керівником. У даному випадку, якщо це правда, у податкового органу лише виникає право не визнавати подані таким постачальником документи як податкові декларації з ПДВ. Однак, сама по собі ця обставина не дає права податковому органу позбавляти покупців такого постачальника права на податковий кредит по сумах ПДВ, що були сплачені (нараховані) на користь такого постачальника. Як було зазначено вище, порушення податкового законодавства, допущені контрагентом платника податків (як, наприклад, несплата суми ПДВ до бюджету, неподання податкової звітності, заниження своїх податкових зобов’язань тощо), не можуть бути підставою для позбавлення такого платника права на податковий кредит.